Хочемо, щоб ви познайомилися з ним. Бо це ще одна людина, яка розвиває українське мистецтво з чистим, глибинним та автентичним українським характером. І, думається, що власниці цих хустин ще більше розкриють для себе цінність такого якісного не лише за матеріалом, але й за сенсом аксесуара.
Ярослав є графічним дизайнером та ілюстратором. А також засновником студії Shkriblyak design. Понад 15 років займається створенням айдентики для брендів.
У своїй справі дотримується українських мотивів. А в роботі студії Ярослав з колегами тримають фокус на ілюстративних дизайнах з високо деталізованим та концептуальним підходом.
Люба і Ярослав не пригадують точно, чия це була ідея малюнку дукачів як основи для хустин CHERNIKOVA. Люба каже, що Ярослава. А Ярослав – що Люби. Однак саме Ярослав її реалізував якнайкраще.
Спершу здавалось, що все дуже просто – дукач. Та коли почали вивчати матеріал – зрозуміли, що бракує концепту – щоб це не стало банальним декоруванням. В роботі над зображенням потрібна була ідея та переосмислення.
Ярослав відійшов від буквального зображення дукачів як предмету. Зрештою, в прикрасі шукали персоналізації.
Тож наші дукачі стали ілюстрацією душі-зірки. Це особистість в прикрасі як символ жінки, що їх носить. Всіх українських жінок, що їх коли-небудь носили. Дукачі на хустинах – це неповторні особистості об’єднані в націю.
На пошук сенсу та відтворення його в малюнку пішло близько 4-х місяців.
Ярослав добре відчуває українські змісти. Можливо, бо походить з мистецької родини, якій понад 200 років! Він є прапраправнуком Юрія Шкрібляка, засновника великої династії художників народних ремесел з Яворова, на Косівщині.
Жінки писали писанки, вишивали та ткали. Чоловіки займались різьбою по дереву – чим найбільше й славиться родина Шкрібляків вже століттями й донині.
Роботи Юрія мали у своїх колекціях Михайло Грушевський, імператор Австро-Угорщини Франц Йозеф та багато колекціонерів за межами України. Кожне покоління підтримувало традиції та доповнювало своїми внесками.
Втім, Ярослав народився вже в Івано-Франківську. Йому судилось жити у багатоповерхівці далеко від гір, дерева та різців. Розвиватися та пробиватися у сучасний світ з комп’ютерами та інтернетами. І готувався стати бухгалтером чи працівником банку.
Малювати вчився сам, ніколи не ходив до художньої школи чи на навчання до художників. Але все змінили декілька випадків, після яких Ярослав став дизайнером графіки, згодом почав ілюструвати.
У своїй справі відданий та продовжує прадавню історію родинного мистецтва Шкрібляків. В роботах помітне тяжіння до етніки, переосмислення та відтворення сенсів, за допомогою традиційних та нових підходів.
Основною концепцією роботи студії Shkriblyak design є віра в те, що комерційний дизайн може бути артом. Дизайнер творить з повагою до української графічної бази, шукає та використовує форми із візуальної спадщини. Українська графіка абсолютно унікальна та має глибоке коріння, тисячолітню еволюцію та розвиток.
