Колекція «Nebesna»

The collection “Nebesna*” from Chernikova was presented on July 20 at SUMMER WEEKEND BY ODESSA FASHION DAY 2017

*“Nebesna” means “Celestial”

The collection consists of light dresses from batiste, embroidered flared trousers, shorts from costume fabric and weightless cotton blouses.

Each look was created to convey the beauty of the infinite – from the horizon to the horizon – the starry sky seen by the designer in the mountains. Thin blue canvas is a celestial surface, white dots of paint are stars and clusters of ornaments are the whole Milky Way.

The dresses are decorated with delicate dark blue velvet and embroidered patterns (ancient motifs and techniques reinterpreted in modern times) – gerberas, ferns, various geometric ornaments.


Дивитися в каталозі

The lightness and airiness of the blouses are supplemented with clear geometrical patterns of ancient Ukrainian embroidery-nyzynka (running stitch embroidery put from below).


The designer, as an artist, managed to create her sky with her stars – only from fabrics and silk threads. Feminine, light, romantic, tender.



The designer’s comment:
The sky, that night it was so... special. From the horizon to the horizon it wrapped me up in thin, delicate fabric. Its color was also special, the paint was for sure watercolor. George Brummell, Walt Disney and Christian Dior had seen this sky, precisely this sky! Marlene Dietrich, Greta Garbo, Sophia Loren had dressed themselves in this sky.
This collection is about a state here and now, about a flirt, playfulness. Without clear rules. Where there is honesty and faithfulness only to yourself. No promises for the future to anyone else. The state where there is maximum clarity of feelings, where good is only that to what internal personal consent is given.

Небо. Зорі. Чумацький Шлях.

Однієї літньої ночі я опинилася високо в горах, зовсім сама, поруч – нікого.
Було досить тепло, повний місяць, цвіркуни, трава по пояс. Я лягла на землю і прислухалася до себе. Земля, розігріта серпневим сонцем, ще не встигла охолонути. Здавалося, що її тепло зможе мене підійняти, і я полечу. Десь поруч чути було струмок. Заплющила очі. Заснула.
Розбудив глухий тривожний гавкіт совички, якраз всередині ночі. Пролетіла повз мене, не зачепивши жодної гілки. Вона, здається, хотіла мені щось сказати, довгохвоста. Власне, я й збагнула що. Прокинулася. Відкрила очі і побачила дещо: рівно наді мною пляма, вона колихалася та навалювалася, рухалася та притискала мене. Велична, безкрайня, темно-темно синя безкінечна пляма фарби, забризкана білими крапочками з пензлика.
Небо, воно тієї ночі було такє. Особливе. Від горизонту до горизонту, закутало мене цілу голу тонкою ніжною матерією. Колір її – такий ммм, теж особливий, фарба – точно акварель. Це небо бачив Джордж Бармел, Уолт Дісней та Крістіан Діор, саме це небо. В це небо одягалися Марлен Дітрих, Грета Гарбо, Софі Лорен, в саме це.

Намалювати

Господь переніс соляну дорогу на небеса. Мені треба взяти трохи цього полотна, я ж можу? Можу взяти свій пензлик і намалювати своє? Як дорослий художник, тільки з тканин – своє небо з своїми зорями. Жіночне, легкє, романтичне, ніжне. Може трохи легковажне небо. Безпринципне, розслаблене, лагідне.

Згода

Це про стан тут і зараз, про флірт, грайливість. Без чітких правил. Де є чесність та вірність виключно собі. Без обіцянок на майбутнє будь кому іншому. Стан, де є максимальна ясність почуттів, де добре тільки те, на що йде внутрішня особиста згода.
То небо я забути не зможу, можу тільки спробувати описати, але це так складно передати ту історію словами. Але я б так хотіла, щоб його хтось ще побачив окрім мене!

Горошина

Одна горошина змінила історію казки, а я можу зараз змінити все – в мене тих горошків безліч. Можу відсипати від 200 до 400 міліардів зірок. Серйозно і безтурботно – як все геніальне. А Чумацький шлях хочу вишити шовковими нитками. Пустити його по полотну, нехай розтікається, як по небу.